Кандидат-2019 і його команда: хто стоїть за кандидатами у президенти | FaceNews.ua: новости Украины

Кандидат-2019 і його команда: хто стоїть за кандидатами у президенти

«Свита робить короля», «Скажи мені, хто твої друзі, і я скажу… чи переможеш ти на виборах» – ці крилаті вислови якнайкраще характеризують позиції та шанси українських кандидатів на виборах президента-2019. Тому Радіо Свобода зібрало інформацію про найвпливовіших людей у команді кожного з топових українських кандидатів.

Кандидат-2019 і його команда: хто стоїть за кандидатами у президенти

Президентська кампанія 2019 набирає обертів. Це бачать і соціологи, які повідомляють про зміни електоральних симпатій опитаних ними громадян, і вимушені споживачі всюдисущої зовнішньої реклами кандидатів, і телеглядачі, і користувачі інтернету, які мають можливість дізнаватися про компромати та самовихваляння кандидатів у президенти.

Специфіка виборчого процесу така, що кандидат і його виборча стратегія – це не лише конкретна відома особистість. Це великою мірою – його «штабісти», політтехнологи, друзі, телеканали та гроші «друзів»…

Ми зібрали інформацію про найважливіших (якщо вірити відкритим джерелам) гравців у команді кожного з фаворитів перегонів.

На вибори – з Льовочкіним, але без Ахметова

Юрій Бойко, колишній лідер «Опозиційного блоку» і кандидат у президенти – пішов на вибори як самовисуванець. Перед цим його, а також Сергія Льовочкіна, виключили з парламентської фракції «Опозиційного блоку» – нібито через те, що Бойко вирішив іти у президенти без рішення політичної ради (з’їзду) партії.

Юрій Бойко

На думку експертів, причина дещо глибша: фракція «Опозиційний блок» складається із двох груп: перша пов’язана з бізнесменом Рінатом Ахметовим, друга – з іншим бізнесменом, Дмитром Фірташем, та дружнім до нього екс-головою президентської адміністрації Віктора Януковича – Сергієм Льовочкіним. Та й самого Бойка з Фірташем пов’язують давні бізнес-зв’язки.

Як видається, американські та австрійські судові процеси обмежують можливості Дмитра Фірташа помітно впливати на вибори в Україні. А от Сергія Льовочкіна вважають одним із ключових учасників президентської кампанії Бойка, з яким вони синхронно залишили парламентську фракцію.

Сергій Льовочкін

Сергій Льовочкін, який народився у Києві в 1972 році, займався бізнесом, а з 2001 року – ще й обіймав державні посади, декілька років входив до трійки найвпливовіших людей в Україні за версією видання «Кореспондент».

Експерти вважають, що Льовочкін може застосовувати свої зв’язки та фінансові ресурси на користь кандидата Бойка. Так, саме він, за повідомленнями медіа, займався добором політтехнологів для Юрія Бойка: як українських, так і західних.

Олег Волошин, журналіст та експерт-міжнародник, який народився у 1981 році в Миколаєві – ще один з членів команди Бойка. У своїх виступах на українських медійних майданчиках Волошин послідовно переконує, що Юрій Бойко буде успішним президентом, зокрема – зможе «відновити мир» і «домовитися з Росією».

Аналогічні заяви лунають і в російських медіа.

Олег Волошин

Волошин встиг попрацювати і речником МЗС часів Януковича, і прес-аташе посольства України в Росії, і міжнародним журналістом на каналі «112 – Україна».

Також медіа повідомляли, що він є партнером Пола Манафорта в Україні та фігурантом розслідування зв’язків Манафорта та Трампа з російськими спецслужбами, яке веде спеціальна група прокурорів США.

Показовою є і стаття Олега Волошина англійською мовою про те, що Пол Манафорт нібито дбав про євроінтеграцію України. Вона вийшла у 2017 році.

Юрій Бойко майже не з’являється в ефірі нелояльних до нього телеканалів, зате чи не щодня присутній у програмах «Інтера», а також часто на 112-му телеканалі та Прямому.

Про команду, з якою працює на виборах, Юрій Бойко не повідомляє.

«Я підтримав Бойка, тому що він зможе зупинити економічний колапс» – таку заяву зробив народний депутат Вадим Рабінович. Він теж вийшов зі складу «Опозиційного блоку», але ще у 2016 році – відтоді він розкручував власну політичну силу: «Опозиційну платформу «За життя». Кандидат Бойко, хоч і самовисуванець, залучився підтримкою цієї сили, і скрізь на його бігбордах – логотип «За життя».

Вадим Рабінович

Вадим Рабінович народився у 1953 році у Харкові, має як українське, так і ізраїльське громадянство та бізнес в обох країнах – з’ясували журналісти. Його підприємницькі успіхи у незалежній Україні розпочалися із того, що у 1993 році компанія Рабіновича отримала ексклюзивне право на постачання російської нафти до України і деяких українських товарів до Росії. Вже за два роки Рабінович. за його твердженням, став одним із засновників «Студії 1+1», однак пізніше продав свою частку іншим власникам.

Рабінович, який у 2014 році не мав ані своєї партії, ані фракції у парламенті, показав порівняно непогані результати на тогочасних президентських виборах, набравши 2,25% голосів.

Рабінович цікавий своїм зв’язками, зокрема, з кумом президента Росії Володимира Путіна Віктором Медведчуком.

Володимир Путін і Віктор Медведчук. Росія, 15 листопада 2017 року

Медведчук у листопаді минулого року очолив політраду партії «За життя», яка потім об’єднала сили з іншими політичними рухами і трансформувалася у політичну платформу «За життя».

Це дає експертам підстави говорити про те, що Бойка через Рабіновича підтримує на виборах і особисто Медведчук.

«Чотири сили» Анатолія Гриценка

Анатолій Гриценко, кандидат у президенти та колишній міністр оборони, намагається позиціонувати себе у виборчій компанії як максимально публічного та прозорого.

Анатолій Гриценко

17 січня Гриценко сам представив свій виборчий штаб, до якого увійшли представники чотирьох різних політичних сил.

Його головою є позафракційний депутат Віктор Чумак, 60-річний уродженець Хмельницького, лідер руху «Хвиля». Чумак, правник та політолог, також має за плечима дві депутатські каденції.

Віктор Чумак

До Верховної Ради сьомого скликання Чумак пройшов, здобувши перемогу на київському мажоритарному окрузі номер 214.

Перший заступник голови штабу Олег Канівець – депутат попереднього скликання, до цього – працював у керівництві великих паливно-енергетичних компаній.

Саме цього 55-річного політика, вихідця зі Львівщини, політологи вважають одним із ключових гравців команди Гриценка: він використовує свої парламентські зв’язки для пошуку ресурсів і партнерів у компанії свого кандидата.

Політолог, колишній віце-спікер Верховної Ради та перший віце-прем’єр Микола Томенко (1964 рік, Черкаська область) – відповідає за медійний бік компанії Гриценка та за його комунікації.

Микола Томенко

Екс-депутат та податківець Микола Катеринчук (1967 рік, Алтайський край, Росія) – опікується у команді Гриценка юридичними питаннями.

Катеринчук вже має на своєму рахунку успішний супровід президентської кампанії. Він був довіреною особою Віктора Ющенка на виборах президента-2004 і, зокрема, брав участь у складі юридичної «помаранчевої команди» у судовому розгляді справи про визнання другого туру виборів недійсними та про переголосування. Цей процес у Верховному суді Ющенко виграв.

Кандидат у президенти та міський голова Львова Андрій Садовий, який входив у Топ-10 виборчих перегонів–2019, 5 березня зняв свою кандидатуру на користь Анатолія Гриценка, чому передували переговори кандидатів в одному з кафе Києва.

Однак Садовий заявив, що його підтримка «не є безумовною», та що він очікує від Гриценка виконання деяких із його вимог: закріплення у своїй програмі низки реформ, боротьби з корупцією тощо.

Наразі місцеві структури «Самопомочі» ще не долучилися до виборчих перегонів на боці Гриценка, тому вважати Садового членом команди Анатолія Гриценка – зарано.

«Зе-Команда»: шоу-біз, Кривий Ріг і трохи Коломойського

Володимир Зеленський, бізнесмен і комік, засновник «Студії «95-й квартал», віднедавна – кандидат у президенти-2019 та один з фаворитів виборчих перегонів, якщо вірити результатам соціологічних опитувань.

Володимир Зеленський

В Україні залишилося небагато медіа, які ще не повідомляли про зв’язок Зеленського з великим бізнесменом Ігорем Коломойським. Сам кандидат визнає бізнесові («робочі») зв’язки з одним з найбагатших людей в Україні, але додає: «Ні Коломойський, ні будь-який інший олігарх — ніхто на мене впливати не буде (в разі перемоги на президентських виборах)»,– сказав Зеленський в інтерв’ю виданню «Українська правда».

У листопаді 2018 року Коломойський теж заявляв, що він не впливає на діяльність Зеленського. «Я сказав би, що більше я – його маріонетка, ніж він – моя. Бо у відносинах між «1+1» і «Кварталом» вони виграють 10:0. Вони роблять усе, що хочуть, їх ніхто не контролює і вони ні в чому себе не обмежують», – говорив бізнесмен в інтерв’ю Дмитру Гордону.

В інтерв’ю ВВС Коломойський заперечив, що він сприяє президентській кампанії Зеленського, зокрема – з міркувань помсти чинному главі державі через конфлікт навколо «Приватбанку».

«Для мене Зеленський – це не персоналія, це певний символ. Символ зміни поколінь… Україна потребує не одного Зеленського, а мільйонів Зеленських», – зауважив бізнесмен.

Ігор Коломойський, який народився у Дніпрі в 1963 році, має офіційні статки обсягом 1,3 мільярди доларів, підрахував Forbes.

Ігор Коломойський

Ігор Коломойський був співвласником «Приватбанку» до його націоналізації у грудні 2016 року. Має бізнес у промисловості, у видобувному та в енергетичному секторах, володіє чи не найбільшою в Україні медіа-імперією.

Під час початку російської збройної агресії проти України зайняв відверто проукраїнську позицію, підтримував армію та добровольчий рух, за що йому довірили очолити найбільшу прифронтову Дніпропетровську область.

Нині всі ЗМІ у власності Коломойського активно просувають кандидата Володимира Зеленського – від фільму «Слуга народу» з промовистим сюжетом і кандидатом у головній ролі, до ефірів із Зеленським, один з яких навіть замінив собою новорічне звернення президента України Петра Порошенка.

Також журналісти-розслідувачі проекту Bihus.info виявили, що Зеленського супроводжує автівка охоронної фірми Коломойського.

Ціла низка подібних фактів дає експертам і журналістам підстави говорити: Коломойський посідає у виборчій команді Зеленського вирішальне місце: надає і фінанси, й організаційні ресурси, ефірний час, й, імовірно, піар-технологів.

Однак у команді коміка-кандидата є й інші важливі гравці. Майже всі — його земляки.

Олена Зеленська, дружина кандидата, теж народилася у Кривому Розі, у 1978 році. Вона є співвласницею частини бізнесу Володимира Зеленського, а також чи не найбільшим авторитетом для нього. В інтерв’ю Дмитру Гордону Зеленський заявив, що дружина «має колосальний вплив на ухвалені ним рішення».

Андрій Богдан, львів’янин 1976 року народження, адвокат, нині є урядовим уповноваженим з питань антикорупційної політики. Він встиг побувати радником екс-очільника Дніпропетровської області Ігоря Коломойського, а також адвокатом тодішнього заступника Коломойського в Дніпропетровській ОДА Геннадія Корбана.

Зараз, стверджують джерела Радіо Свобода, свій досвід в уряді та в адвокатській діяльності Богдан застосовує на підтримку кампанії Зеленського.

Брати ШефіриСергій (1960 року народження) та Борис (1964 рік) – сценаристи, бізнес-партнери та земляки Зеленського. Писали тексти для його виступів ще з часів його участі в КВК. Нині – допомагають Зеленському і на виборах.

Іван Баканов – теж бізнес-партнер Зеленського, юрист, очільник «ТОВ «Квартал-95». А віднедавна – довірена особа кандидата на виборах, керівник штабу і голова партії «Слуга народу», створеної Володимиром Зеленським та його оточенням. Як і решта найважливіших людей з команди Зеленського, Баканов є його земляком: він народився у Кривому Розі.

Дмитро Разумков (1983 рік, Бердичів, Житомирська область), один з найважливіших політичних консультантів Зеленського. Він же – незрідка знайомить журналістів з роботою штабу «Зе-Команди» та з її виборчою стратегією.

Дмитро – син нині покійного екс-очільника Українського центру економічних та політичних досліджень та колишнього заступника секретаря РНБО Олександра Разумкова. Має дві вищі освіти: «міжнародні економічні відносини» та «правознавство», а також – досвід роботи в уряді та у сфері політичного консалтингу.

Політичну кар’єру розпочав у «Партії регіонів»: у 2006 тоді ще 22-річний Дмитро Разумков входив до молодіжного крила партії («Молоді Регіони»), був одним з облич організації та навіть давав коментарі українським ЗМІ як один з її представників.

На вибори – з Ахметовим, з колегами і з вилами?

Олег Ляшко, кандидат, що позиціонує себе як «народний президент», має, утім, кількох впливових друзів та партнерів. Вони зараз нині активно допомагають йому на виборах.

Олег Ляшко

Голова політради «Радикальної партії Ляшка» Юрій Зінченко, який народився в Ніжині (Чернігівщина) у 1974 році – донедавна очолював Маріупольський металургійний комбінат, який належить бізнесмену Рінату Ахметову. Саме Зінченко урочисто оголосив на зборах партії про те, що Ляшко йде у президенти. Зінченко, людина Ахметова, є однією з довірених осіб кандидата Ляшка, і як стверджує частина експертів, відповідає й за фінансовий бік його кампанії.

Андрій Лозовий (1989 рік, Рівне) – депутат фракції Ляшка та заступник голови його партії. І так само – його довірена особа як кандидата у президенти. Отримав політичний досвід у «Партії Зелених», а пізніше – у фракції «Радикальної партії Ляшка» у Київраді. Свого часу намагався виграти на довиборах до Верховної Ради на 94 окрузі (Обухів, Київщина), але там посів друге місце. До парламенту нинішнього скликання пройшов за списками партії.

Утім, у кандидата Ляшка є друзі не лише у власній фракції.

Вікторія Сюмар, заступниця голови фракції «Народного фронту», до цього – журналіст, політик, медіа-експерт. У 2014 році – виконувала роль політтехнолога для «Народного фронту» на парламентських виборах, на яких ця партія сформувала другу за розміром фракцію в парламенті. Декілька років Сюмар демонструє дружні відносини з Ляшком.

Деякі журналісти спільні фото Сюмар і Ляшка в кулуарах парламенту навіть назвали «пікантними».

Однак найцікавіше – те, що репортерам вдалося сфотографувати переписку Ляшка та Сюмар про зміст білбордів кандидата: піар-технолог і депутат «Народного фронту» давала головному «радикалу» передвиборчі поради.

Сама Вікторія Сюмар таку розмову підтвердила, додавши, що депутати часто консультуються одне з одним про політрекламу, та що «це є нормальним». Втім, джерела Радіо Свобода в «Народному фронті» та в оточенні Ляшка наголошують, що його співпраця з Вікторією Сюмар не є епізодичною.

Президентська рать кандидата Порошенка

Петро Порошенко

Петро Порошенко – чинний глава держави і кандидат на другий президентський термін. Не дивно, що саме його виборчу команду називають однією з найсильніших та найдосвідченіших. Порошенко зібрав людей, у заліку яких вже є кілька переможних виборчих кампаній.

Віталій Ковальчук – чинний перший заступник голови адміністрації президента, який відповідає, зокрема, за координацію з обласними адміністраціями.

І – голова штабу Петра Порошенка у 2014 році, коли він здобув перемогу в один тур. Порошенко доручив Ковальчукові очолювати його виборчий штаб і цього разу. Раніше Віталій Ковальчук, який є заступником голови партії «УДАР», очолював штаб партії на виборах до Верховної Ради 2012 року, і допоміг своїй політичній силі пройти до парламенту.

49-річний киянин Віталій Ковальчук має дві вищі освіти, серед яких – юридична, з 1993 року працює у банківському, інвестиційному, нафтовидобувному та іншому бізнесі. Пройшов шлях від юрисконсульта до генерального директора. Зараз родина Ковальчуків володіє чотирма успішними компаніями, однак всі вони записані на дружину керівника штабу Порошенка Олену Ковальчук.

В оточенні Порошенка є й інші люди, чия думка щодо виборів багато важить.

Ігор Гринів (народився у 1960 році у Львові) – політтехнолог та народний депутат п’яти скликань, радник Петра Порошенка, за освітою – хімік, юрист та дипломат.

Ігор Гринів у студії Радіо Свобода. Київ, 2011 рік

Як виглядає, саме Ігор Гринів відповідає за стратегію президентської кампанії Порошенка. Журналіст «Української правди» Роман Кравець стверджує, що особисто Гринів затверджує гасла президентської кампанії, зміст бордів та сітілайтів, які нагадують виборцям про Порошенка та пов’язану з ним політичну силу – «БПП».

У Верховній Раді шостого та сьомого скликань Гринів був у фракціях «Блок Юлії Тимошенко» та «Батьківщина», відтак він добре знає політичну та передвиборчу «кухню» в оточенні чи не головної опонентки Петра Порошенка.

Саме Гринів намагався внести до сесійної зали законопроект, який закрив би від громадськості інформацію про майно посадовців. Після цього програма «Схеми» виявила, що витрати та спосіб життя Гриніва і його родини не відповідають декларації про статки й доходи.

Сергій Березенко, заступник голови фракції «БПП» та один з ключових гравців передвиборчої команди Порошенка, час від часу коментує в медіа перебіг виборчих перегонів – в інтересах свого кандидата. Так, нещодавно він заявив, що збирання особистих даних про волонтерів, які агітують за Порошенка, є законним; більше того, це потрібно, щоб розірвати співпрацю «у випадку появи людини, яка хоче очорнити нашу команду».

При цьому Березенко відкидає повідомлення про те, що за заповнення «анкети однодумця» та «особистого зобов’язання», у якому вказано особисті дані громадян, учасники агітації за Порошенка отримують якісь кошти.

Відвідувачі Адміністрації президента стверджують, що кабінет Березенка розташований на третьому поверсі, поруч із кабінетами інших штабістів глави держави, та поверхом нижче, ніж кабінет самого Порошенка.

Українські медіа повідомляють, що Березенко на виборчих перегонах координує місцеві партійні осередки та депутатів-мажоритарників.

Сергій Березенко, заступник лідера фракції «Блоку Петра Порошенка»

Сергій Березенко (Вінниця, 1984 рік), починав політичну кар’єру в 2006 році як радник міського голови Києва Леоніда Черновецького, а згодом – і депутат Київради в складі його фракції. До цього – займався бізнесом, зокрема, у сфері фондового ринку та у видобутку корисних копалин.

У 2015 році – Березенко висувається кандидатом від «БПП» у Чернігові, на проміжних виборах до Верховної Ради. І здобуває перемогу. Утім, численні повідомлення в медіа свідчать, що Березенко на виборах залучав адмінресурс – підтримку міської ради Чернігова та місцевого управління МВС, а також – використовував різні форми підкупу під виглядом соціальної допомоги.

Про це говорив і міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

Сам Березенко такі звинувачення відкидає.

Також передвиборчу компанію Порошенка пов’язують з такими фігурами, як Ігор Кононенко, перший заступник голови фракції «БПП».

Народні депутати Ігор Кононенко (ліворуч) та Олександр Грановський (праворуч)

Киянин, 1965 року народження, він працює на керівних посадах у бізнесі з 1991 року, куди прийшов одразу з секретаріату комсомолу Київського автомобільно-дорожнього інституту.

Із 1994 року – займає керівні посади у компаніях Порошенка, спільно з Порошенком володіє, зокрема, Міжнародним інвестиційним банком. Утім, політичну кар’єру, як і Березенко, Кононенко починав у «Блоці Леоніда Черновецького», у фракції якого в Київраді перебував до 2014 року. Однак уже восени 2015 року Ігор Кононенко, як член «БПП», стає одним з керівників виборчого штабу партії та допомагає їй здобути перемогу на парламентських виборах. За рік Кононенка підвищують до голови виборчого штабу БПП – на місцевих виборах. Кононенко, якого вважають одним з найвпливовіших людей в оточенні Порошенка, є фігурантом цілої низки журналістських розслідувань.

Першим з оточення президента заявив про те, що Порошенко іде на вибори, генеральний прокурор Юрій Луценко, який народився у Рівному в 1964 році.

Джерела Радіо Свобода приписують йому не останню роль у впливі на кампанію Петра Порошенка.

Деякі дії генпрокурора, на думку експертів, можна розцінити як такі, що певним чином спрямовані проти декого з конкурентів Порошенка на виборах. Так, 14 лютого на ім’я генпрокурора Луценка надійшла заява про вчинення Юлією Тимошенко кримінальних злочинів (незаконне збагачення та декларування недостовірної інформації), після чого Луценко звернувся до САП з вимогою порушити за фактом кримінальне провадження. При цьому Луценко відкидає звинувачення частини кандидатів, зокрема Анатолія Гриценка в тому, що він «розправляється з опонентами Порошенка».

Тим часом дружина Луценка Ірина є народним депутатом від «БПП» та представником президента у парламенті. 6 лютого вона подала позов проти Анатолія Гриценка через те, що він «образив честь і гідність сім’ї Луценків». Ідеться про заяву Гриценка, на думку якого деякі посадовці, серед яких і Юрій Луценко, «ховали своїх дітей від фронту, а якщо й посилали на війну, то повертали їх завчасно».

Цікаво, що ще у 2013 році Луценко був за ґратами одночасно з Юлією Тимошенко, як один з членів її уряду, засуджений за злочини, які він нібито вчиняв на посаді очільника МВС. Тоді Луценко прямо звинувачував тогочасного президента Віктора Януковича в політичному переслідуванні його та Тимошенко та у впливі глави держави на прокуратуру і суд.

«Вона» та її старі друзі

Юлія Тимошенко, лідер партії «Батьківщина» та однойменної фракції – 22 роки у політиці, а її партію можна назвати чи не найстарішою політичною структурою в Україні з тих, які нині мають парламентське представництво.

Юлія Тимошенко

Тому не дивно, що у передвиборчій боротьбі Тимошенко ставить на «старі», перевірені кадри, яких має вдосталь.

Григорій Немиря (1960 рік, Донецьк) – депутат від «Батьківщини» та заступник голови партії. Традиційно Немиря в команді Тимошенко опікується міжнародними питаннями, його навіть називають «персональним міністром закордонних справ Тимошенко» та «неофіційним послом» «Батьківщини» та її лідерки в Євросоюзі та США».

За інформацією низки медіа, саме Немиря раніше оплачував послуги західних піар-компаній, які працювали на Тимошенко. У виборчій команді кандидатки у президенти Немиря, стверджують експерти, відповідає і за міжнародні, й за фінансові питання.

Сергій Власенко (1967 рік, Львів) – теж є народним депутатом від «Батьківщини» та заступником голови цієї партії.

Сергій Власенко у студії Радіо Свобода

Власенко – правник та член Вищої ради юстиції ( з 2014 року), він був і залишається персональним адвокатом Тимошенко. Він відчайдушно захищав її у судах в час правління Віктора Януковича, коли Тимошенко потрапила за ґрати за ухвалою Печерського суду. Нині ж Власенко – не лише контролює юридичні питання у партії та у штабі Тимошенко, а й виступає в її інтересах на всіх можливих медійних майданчиках.

Олена Кондратюк, львів’янка 1970 року народження – депутат від партії «Батьківщина» та секретар парламентського комітету зі свободи слова й інформполітики. За інформаційну політику та роботу з медіа вона відповідає і в передвиборчій команді Тимошенко.

Олена Кондратюк має досвід піар-технолога (очолювала піар-агенцію «Радник»), пізніше – координатора інформаційної служби Майдану, тож наразі бере на себе організацію публічних заходів за участі Юлії Тимошенко та дбає про її присутність у медіа напередодні виборів. Окрім того, на президентських перегонах-2019 можуть придатися її досвід роботи в ПАРЄ та міжнародні зв’язки.

Команди кандидатів: сила і слабкість

Президентська кампанія-2019 є однією з найбільш конкурентних за останні роки, стверджує у коментарі Радіо Свобода політолог Володимир Цибулько.

Володимир Цибулько

«Особливої, потужної переваги в ресурсах та медіапідтримці не має ніхто. Є політична сила Петра Порошенка, потужна і розгалужена, яка підтвердила результат на місцевих виборах. Є так само потужна та розгалужена «Батьківщина». І ще на місцевих виборах результат показала «Радикальна партія Ляшка». В Зеленського немає такої потужної партійної структури, як у конкурнетів, але він компенсує це достатніми фінансами і медійною присутністю»,– констатує експерт.

Найсильнішою командою на виборах-2019 є штаб Порошенка, визнає політтехнолог Олексій Голобуцький. На прохання Радіо Свобода він назвав сильні та слабкі сторони компанії кандидатів.

Олексій Голобуцький

«Одна з найсильніших виборчих команд – у чинного президента, і це цілком логічно. Він іде на другий термін, і має людей, які знаходять всі необхідні ресурси і вміють все організувати. Але в «Зе-Команди» – є інша перевага: Порошенко – не має такого медійного ресурсу, як Зеленський, який користується можливостями Коломойського. З іншого боку, Тимошенко має потужну і розгалужену партійну структуру. Вона і Порошенко – це політики з досвідом, які знають, як вести вибори та як їх вигравати».

За словами Голобуцького, Ляшко так само отримав потужні фінансові та медійні ресурси від оточення Ріната Ахметова, але в його компанії є певні обмежувальні чинники, зауважує політтехнолог.

«Олегу Ляшку дали непогані медійні можливості, відомо – звідки. Але він іде на парламентські вибори, це чисто парламентська кампанія. Бачимо, що він зараз не викладає всі козирі. Крім того, зараз йому ці козирі важко знаходити у боротьбі з Зеленським, який відбирає частину електорату Ляшка»,– визнає Голобуцький.

Політтехнолог додає, що на користь кандидата Анатоля Гриценка грає злиття його власних потужностей та ресурсів Андрія Садового. На шкоду – те, що він не має сильного політтехнолога. Його роль намагається виконувати сам Гриценко, відтак і робить певні помилки у своїй кампанії, зауважив Олексій Голобуцький.

Щодо союзу Ляшка та Ахметова, то він є логічним та взаємовигідним, вважає Володимир Цибулько.

«Олег Ляшко – відвертий лобіст промисловості. Так у його політичній силі є Віктор Галасюк – однин з ключових економічних лобістів у Верховній Раді. Це все збігається з інтересами Ріната Ахметова. Він допомагає організаційно і фінансово. Коли власна партійна структура є недостатньо потужною для посилення позицій – підтримки Ахметова більш ніж достатньо», констатує експерт.

При цьому, Олег Ляшко у своїх публічних виступах також весь час апелює до селян.

Вы можете пропустить чтение записи и оставить комментарий. Размещение ссылок запрещено.

Оставить комментарий

Вы должны быть авторизованы, чтобы разместить комментарий.